Причина звернення до лікаря:
Батьки новонародженої дитини Natrium muriaticum звернуться до лікаря швидше за все з приводу утрудненого дихання з ціанозом обличчя, гіпокаліємією та гіпернатріємією, виявлених за допомогою іонограми – клінічних та лабораторних симптомів зневоднення.
Можливо, вони прийдуть на прийом просто через очевидну гіпотрофію після термінових пологів, але від вагітності, яка протікала не зовсім гладко, супроводжувалася тривалими нападами сльозливого настрою, смутку, запамороченнями, серцебиттям. З боку соматики у матері могли відзначатись шлункові розлади із печією, геморою або нетримання сечі.
Грудна дитина Natrium muriaticum швидше за все страждає на запеклу гіпотрофію, незважаючи на часом підвищений апетит, а також на велику кількість рідини, яку він постійно вимагає.
Йдеться і про схильність до постійного нежитю з дуже рясними водянистими виділеннями, які не викликають будь-якого роздратування, але часто супроводжуються підвищеною сльозотечею, що посилюється, зокрема, від кашлю.
Крім того, причиною звернення може бути опійний запор, що характеризується спочатку рясним і твердим стільцем, що виділяється з великими труднощами, а потім змінюється м’яким стільцем.
Може також спостерігатися рецидивуючий афтозний стоматит або просто наявність постійної «географічної» мови
Нарешті, батьки нашого немовляти можуть звернутися і з приводу деяких захворювань у стадії одужання, які супроводжуються значною втратою рідини: токсикозу, тривалого проносу, блювотиння тощо, після відповідного лікування.
АНАМНЕЗ
Серед родичів у сім’ї дитини зустрічається ряд худорлявих осіб, які страждали на тяжкі серцеві або ниркові захворювання (або померлих внаслідок цього). В даному випадку мова також може йти про так звані конфліктуючі сім’ї: зі складними суперечливими відносинами. Причиною смерті могли стати депресивні стани або істерія.
Найбільш генетично близький дитині батько, швидше за все, худий. У нього в дитинстві, напевно, були ті ж проблеми зі здоров’ям, що й у його малюка. Потім – деякі труднощі у школі. Він ніколи не міг перенести розлуку із сім’єю і тому рідко перебував у колективі.
У пубертатному періоді його мучили періодичні мігрені. Для нього були звичайними емоційні потрясіння: горе, втрата першої дитини, втрата близької людини, які вона переносила дуже важко. Однак усе це нелегко дізнатися від людини замкнутої в собі, яка не бажає щось розповідати, оскільки вона не хоче, щоб до неї виявляли жалість.
Вагітність супроводжувалася проблемами, що вже згадувалися.
Пологи фізично протікали нормально, але супроводжувалися нападами розпачу, великою кількістю тихих сліз, спогадів, з відмовою від будь-яких підбадьорень і втіх з боку медичного персоналу.
З народження у дитини виявлялися ознаки гіпотрофії та зневоднення, які часто вимагали додаткового втручання, призначення фізіологічного розчину в періоди між годуваннями.
ОБСТЕЖЕННЯ
Після періоду новонародженості із симптомами ціанозу, про що вже згадувалося, немовля всупереч усьому залишається худим: найбільше дивує його худа шия, схожа на курча. Скелет дуже тонкий, мускулатура недорозвинена. Живіт частіше запалий, ніж здутий. З пуповини сочиться серозне відділення.
Обличчя зазвичай бліде, часом мертве; шкіра на губах суха, навіть тріскає. Потовиділення як на тілі, так і на лобі слабке.
Вираз особи, як у дитини старшого віку (old looking).
При обстеженні у внутрішніх органах виявляються різні порушення, але характерні для препарату ознаки впізнаються швидше за загальним та психічним реакціям.
Загальні симптоми: дитина дуже чутлива до крайніх температур: вона погано переносить тепло кімнати та сонця; при цьому любить гуляти на вулиці, відчуває потребу в прохолодному повітрі; йому також подобається купатися в теплій воді (пізніше він любить плавати в басейні). Навпаки, якщо йому й подобається купатися в морі, то він не почувається добре в морському кліматі: поїздки до моря супроводжуються безсоницями, змінами в настрої та різного роду інфекційними розладами: імпетиго, герпесом, ринофарингітом, ангіною тощо.
Найгіршим часом при цих захворюваннях виявляється середина дня з десяти до чотирнадцяти годин.
Смакові уподобання таких дітей досить певні, але часто суперечливі. Тому, коли йому хочеться пити, він швидко розуміє, що це має бути за напій і не задовольняється його малою кількістю; він часом відмовляється від чистої води, а воліє молоко чи якийсь солодкий напій. У нього може виникнути раптовий голод, але в останній момент він відмовляється від пропонованої їжі. Іноді він ковтає все підряд, але без будь-якої для себе користі, залишаючись таким же худим. У нього може так сильно проявлятися перевага до солоного, що він починає смоктати все, що містить сіль; проте цей симптом не є постійним і може виявлятись зворотне. Йому може подобатися чи викликати огиду хліб. Одні люблять рибу, інші не переносять м’яса.
Психічні характеристики: ці діти воліють самотність чи суспільство своєї матері, але щоб інших довкола не було. Вони не те щоб бояться активності, але просто віддають перевагу спокою: не переносять шуму, грубості та заперечень. Найменша з цих перешкод викликає у них довгий плач. Коли це трапляється, вони ховаються в тихий кут і переживають своє горе, не реагуючи на втіху. Якщо продовжувати наполягати, то буває тільки гірше: він плаче все сильніше і доходить до сказу і, нарешті, стає ясно, що краще дати йому спокій.
У плані психічного розвитку ці діти пізно починають говорити та правильно вимовляти слова.
БІБЛІОГРАФІЯ:
1. Боленд Д.М. Підбір конституційних ліків у дитячій практиці. – М.: Атлас, 2001.
2. Хершка П. Гомеопатичне лікування дітей: педіатричні конституційні типи. – М: Гомеопатична медицина, 2004.
3. Гібсон Д. Materia medica.
4. Попова Т.Д. Materia Medica. Гомеопатичні ліки. – М.: Academia, 1992. – С. 55-56.
5. Попова Т.Д. Нариси про гомеопатію. – К.: Наукова думка, 1988. – С. 86-89.
6. Попова Т.Д. Лекції про гомеопатію. – К.: 1993. – С. 12-13.
7. Джеремі Свейн. Гомеопатичний метод. Вид. Гомеопатична медицина, 2002