У природі весь клас грибів призначений для знищення біологічного сміття, оскільки все, що гине, стає ґрунтом та живильним середовищем для хвороботворних мікробів. Всі грибки вказують на крайній ступінь зашлакованості організму. Крім того, бездумне вживання імунодепресантів і ціотстатиків також завдає шкоди людині. На допомогу людині природа пропонує грибки, які врівноважують бактерії, виділяючи різні речовини, зокрема й антибіотики. Саме тому із цвілевого грибка було виділено пеніцилін. Гриби містять білкові та жирові ферменти, що руйнують та розплавляють тканинні та клітинні елементи. Вони виділяють екзо(зовнішні) та ендо(внутрішні) токсини, а також здатні впливати на клітини, ураженого організму, змінюючи їх обмін та структуру. У людському організмі саму грибницю можна порівняти з розростанням ракової пухлини, яка проникає у здорові тканини, блокує їх зростання та нормальну життєдіяльність.
CANDIDA ALBICANS – Кандідоз (молочниця)
Умовно патогенний грибок, який за порушення захисних сил організму (імунітету) стає патогенним. Переважно виявляється у Ж.К.Т.
- Тема «придушення» йде червоною ниткою через весь патогенез кандиди. У всіх пацієнтів виявлено ознаки пригніченого гніву. Метеоризм, діарея, почуття переповненості (ситості), біль від спазмів. Прихована агресивність може бути «зводить з розуму», пориви все трощити навколо одного вони сильні і пацієнт повинен зібрати всі сили, щоб не зруйнувати.
- Другий цінний симптом-недостача енергії, стомлюваність аж до важкого виснаження. Поповнити запас енергії 1 це потяг до солодкого (характерно для хворих на мікози).
Якщо людина усвідомлює причину захворювання, як свою помилку, то органи виділення виведуть назовні як продукти її життєдіяльності, а й мікроорганізми зокрема.
Якщо людина не визнає своїх помилок, то шлаки залишаються в тілі це і є хвороба, якої хочуть позбутися.
Замість очищення ми додатково забруднюємо тіло ліками, щоб убити мікроби, внаслідок чого накопичується величезна кількість «трупів», які і є благодатним ґрунтом для розмноження бактерій. А «трупна» отрута найгірша з усіх. Ці шлаки, що скупчилися, гриби звертають у порох, готуючи грунт для нових сходів.
Гриби приходять на підготовлений «зораний» трихомонадою грунт.
Кожен вид грибів відрізняється за своєю енергетикою. В організмі росте грибниця, і не одна; у кожного органу або системи органів – свій вид гриба, і своя енергія!
Грибкове захворювання вражає людину, коли той хоче позбутися поганого, хоче винищити погане, тим самим він є руйнівником. Грибкове захворювання завжди пов’язане з бажанням позбутися власного сорому. Ненависть – отруйна енергія, вона все стискає, спресовує до точки (а це вже смерть), все спалює (пекучі болі та свербіж) і починається нове життя з повним набором можливостей. Вони дають можливість смерті обернутися народженням.
MYCOSIS FUNGOIDES – Грибовідний мікоз (Грибовидна гранулема)
Це грибок недосконалого виду, «злоякісна грибкова гранулема», безстатева істота, яка розмножується як завгодно і сама по собі: і розподілом, і суперечками, і брунькуванням. Поширюється лімфатичними шляхами в будь-які органи. Дрібні суперечки та міцелії струмом крові швидко розносяться в інші органи, але лейкоцити можуть активно поглинатипіди ферментом, що проникає дуже швидко у будь-які тканини, у тому числі і кістки. Процес прогресує, хвороба набуває смертельного характеру. Початкова «улюблена локалізація» -це: легкі, молочні залози, лімфовузли, чоловіча та жіноча статева системи, далі поширення йде у хребет, щитовидну залозу та «далі скрізь».
При тестуванні за Фолем у 120 ракових хворих Mycosis fungoides виявлено у 100%
випадків.
Головна ідея нозоду 1 внутрішній світ людини оточений стіною страху. Така ж стіна утворюється навколо кожної клітини в сполучній тканині. Чим більше страхів, тим більше їх накопичення. Це проявляється у вигляді депресії чи апатії: показний гарний настрій чи «хороша міна при поганій грі», алкоголь, куріння, зловживання кавою. Антидепресанти, що приймаються, «замуровують» людину, позбавляючи надії вибратися звідти. Внаслідок самогубства, наркотики. Але є єдино правильний вихід 1 звільнення від страхів.
MYCOPLASMA PNEUMONIAE – Мікоплазма-пневмонії
Мікоплазма та уреаплазма 1 це мікроорганізми, що займають проміжне положення між бактеріями, грибами та вірусами. Самостійно існувати вони не можуть, тому що паразитують на клітинах організму господаря, отримуючи з них основні поживні речовини. Зазвичай вони прикріплюються на клітинах епітелію кишечника, дихального та сечостатевого трактів. Micoplasma genitalium і Ureaplasma urealyticum є збудниками сечостатевого мікоплазмозу, урогенітального уреаплазмозу, які в даний час займають значне місце серед інфекцій, що передаються статевим шляхом, і багато дослідників відносять їх венеричним захворюванням.
Micoplasma pneumonia вражає дихальну систему (горло, легені, бронхи). Мікоплазма може спричинити передчасні пологи, раннє відходження навколоплідних вод, лихоманку під час пологів та післяпологовий період у матерів, розвиток запалення легень, менінгіт у дітей, морфологічні зміни у сперматозоїдах, призводити до розвитку уретриту, циститу, аднекситу, саль.
Клітини Мікоплазма схожі на кручені італійські макарончики. Вони роблять дивні рухи, начебто є невидима істота, яка рухається якось так, що побачити її неможливо. Цей бактерій не «гризе» клітини, а знищує рідини, тобто. рух, а без нього не може бути життя взагалі, тому що наше життя залежить від «атмосфери» рідинного середовища. Тому всі рідини всередині тіла 一 неякісні 一 схожі швидше на клей, і це не тільки в легенях. Таке почуття, що навіть мікроб помирає в такому огидному середовищі. А в якому оточенні мікроб жити не може в світі насиченому антибіотиками, де панує енергія знищення і ненависть. Неможливо жити в атмосфері нестерпного приниження, а гній 1 це і є нестерпність жити рабом.
UREAPLASMA – Уреаплазма -специфічний мікроорганізм Мікоплазма
За своїми властивостями Уреаплазма займає проміжне положення між вірусами та одноклітинними організмами.
Енергія хрящів дуже схожа на енергію Ureaplasma та Micoplasma. Ці мікроорганізми немає поверхневої оболонки, вони лише ядро і цитоплазма і діляться вони мітозом (непряме розподіл клітини). Головне місце їх проживання 1 сполучна тканина, яку вони перетворюють на драглисту брудну масу. Таке желе ніби заливає весь простір: мієлін зникає і стає холодцем чи милом.
Недарма кажуть, що цей тип слизький, як шматок мила в лазні. Така людина хоче бути добрим усім. Він готовий доводити свою «добрість» через будь-які страждання.
TOXOPLASMA – Зоонозний протозооз.
Внутрішньоклітинний паразит, найпростіші, клас суперечників. Паразитарне захворювання людини, викликані токсоплазмами
Токсоплазмоз – це енергія протесту, це як вогонь під попелом, який то тухне, то розгоряється. Виникає образа, як ознака непорозуміння.
Вперше ізолювали токсоплазму у гризуна з півдня Тунісу у 1908 році.
Toxoplasma Gondii має три форми:
- Вегетативну-
- Цистну-
- Ооцистну
Доктор Хутхінсон описав цикл розвитку токсоплазми, де інфікування господаря здійснюється поглинанням зрілої ооцисти чи вісцеральних цистів. Людина частіше заражається від вживання інфікованого м’яса: свинини, баранини та яєць. Також є можливість переходу токсоплазми з молоком матері.
Найбільш тропними до ураження є нервові вузли та інші утворення нервової системи, поперечносмугаста мускулатура, міокард, очі.
В Одесі останніми роками все частіше виявляють ураження токсоплазмою. Велика кількість робіт з токсоплазмозу виходить із Одеського НДІ очних хвороб та тканинної терапії В.П.Філатова. Чимало досліджень присвятили поразкам токсоплазмою кафедри нервових та інфекційних хвороб Одеського Національного Медичного Університету.
ПОКАЗАННЯ ДЛЯ КЛІНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ:
Туберкульозна інфекція, ракові стани, аденопатії, лімфоаденопатії, мононуклеоз, кір, міокардит, спонтанні аборти, рожевий лишай, алергози.
Діти з відставанням фізичного та інтелектуального розвитку. Загальмованість. Ендогенна депресія. млявість, сонливість, затримка психомоторного розвитку. Розсіяний склероз. Інтенсивний, нестерпний головний біль. Невріт зорового нерва. Ціаноз губ. Судини: Підгострий міокардит, тахіаритмія з задишкою та кашлем, артеріальна гіпертензія.
Чрево: Гепатомегалія зі зростанням білірубіну, епідемічний гепатит, діарея, ранній прихід менструацій. Ендометрит. Повторні аборти. Опора, шкіра: Артрит, гіпергідроз долонь та стоп, розширення поверхневих вен.
Доктор Кривоніс Володимир Іларіонович працює над проблемою токсоплазмозу понад 40 років (м. Ромни Україна) – далі текст з його листа.
На підставі вивчення робіт дослідників токсоплазмозу факти сприяли розумінню, що всі ми поголовно іфіковані цим паразитом і страждаємо від нього. Вироблені стереотипи мислення змушували в цьому сумніватися. Більше пошуків, більше підтверджень розуміння у т.ч. практика лікування. А практика поза конкуренцією!
І як же мав рацію Тайлер Кент, який заявив, що йому відомий лише один критерій науковості в медицині 1 вміння виліковувати хворого.
Що ми маємо сьогодні? Візьмемо, наприклад, кардіосклероз, який розвивається у кожного, хто живе. А за новими даними він діагностується у 10% десятирічних дітей. Медицина на смерть стоїть на його холестеринової природі. Щоправда в останнє десятиліття, деякі вчені США та Росії побачили причину у вірусах та хламідіях. Ще у 60-х роках минулого століття соратник дуже шанованого Одеського проф. Л.К. Коровицького, К.Г. Дорошенко пролікували проти токсоплазмозу велику групу хворих з кардіосклерозом і в жодного з них протягом 2-х років спостереження не виявили прогресування процесу. Навпаки, з часом посилювалася скорочувальна сила міокарда. При цьому д-р Дорошенко застосував найпростіше лікування. Як же розвивається кардіосклероз насправді? Токсоплазма з’їдає мієлін з нервових волоконець, що живлять м’язові клітини серця, таким чином знеструмлює їх і позбавляє взаємозв’язку з ЦНС. У такі клітини порівняно легко проникають паразити і підпорядковують їхній ресурс відтворенню молодих токсоплазм. Перенасичена клітина гине, молоді особини, що вийшли з них, проникають у нові клітини і процес триває. На місці загиблих клітин утворюються рубцеві тканини дифузно чи полями. Це називається кардіосклерозом.
Якщо такі поля потрапляють нервовопровідні пучки, то руйнуються і вони. Так виникає порушення ритму. Аналогічні процеси відбуваються й у артеріях.
Рятуючись від руйнування коронарних артерій, реагують ще й спазмом. Так з’являється стенокардія. Саме тому протитоксоплазмозне лікування вже з перших днів прибирає стенокардію. Далі відновлюється правильний ритм.
Не розібравшись у суті, медицина, пояснюючи механізм антиаритмічної дії протипаразитарних засобів хіни та її похідних, делагіла та ін осоромила всіх фантастів світу разом узятих. Пояснювали при цьому не інакше як з великого бодуна, наводячи прямо протилежні пояснення. Д-р Кривоніс В.І. відстоює, що понад 50 захворювань мають токсоплазмозну природу. І це далеко не межа. Сьогодні нові роботи вчених вже почали підтверджувати ці докази. Так англійська проф. Гленн Макконкі на біохімічному рівні показав, що шизофренія та паркінсонізм та деякі ін. мають токсоплазмозну природу. Все це підтверджується незмірно кращими успіхами в лікуванні виходячи з їхнього токсоплазмозного генезу. Особливо із застосуванням токсоплазміну. Пояснення ефективності токсоплазміну ще в 70-ті голи показала у своїй докторській дисертації Л.М.Петренюк. Тільки із застосуванням цього препарату майже повністю відновлюється робота гіпофізарно-надниркової системи.
Як відомо, це наш основний механізм адаптації в цьому світі. Без нього ми не мешканці, а недоопрацьовує він у кожного з нас і насамперед завдяки токсоплазмі. Таким чином, усім, хто дорожить своїм здоров’ям, періодично необхідно пролікуватися цим препаратом. А багато без нього просто не можуть позбутися своїх
недуг. При лікуванні токсоплазміном іноді доводиться стикатися з фактом, що процес лікування починає гальмуватися. Після довгих роздумів і зіставлення всіх за і проти напрошується висновок, що хворобливий процес підтримується рахунок цистних форм.
В аптеці є кілька препаратів токсоплазміну:
- Toxoplasminum-nosode
- Toxoplasminum-антитіла
- Toxoplasminum-allergen
- Toxoplasminum-nosode (Gondi)
Усі субстанції фірми REMEDIA Німеччина.
CHLAMYDIA TRACHOMATIS – Хламідія трахоматис
Вид хламідії – це нерухомі, кокковидні, грамнетрильні внутрішньоклітинні мікроорганізми.
Хламідії це група паразитів (мікробів), які розмножуються всередині клітин організму, утворюючи форми, стійкі до впливу зовнішніх факторів; вони існують у 2х формах – позаклітинна та внутрішньоклітинна. Хламідії займають проміжне положення між вірусами та бактеріями. Вони поводяться подібно до вірусу, впроваджуючись у клітину, подібно до бактерій. Вони мають власну ДНК, на основі якої клітка починає відтворювати собі подібних. Клітина при цьому витрачає всю свою енергію і, наприкінці конів руйнується, випускаючи назовні черговий виводок хламідій. Їх існує кілька видів, але найпоширеніша 一 Chlamidia trachomatis. Даний вид інфекцій передається головним чином статевим шляхом, вражає слизові оболонки сечостатевого тракту: уретру, шийку матки, маткові труби, придатки піхву, а також пряму кишку.
Інкубаційний період 1 до 20 днів. Найбільш підступний наслідок 1 безпліддя, пов’язане із запальними процесами в маткових трубах.
При вагітності вони інфікують плід внутрішньоутробно, а це може спричинити патологію плода.
Під час пологів – ураження очей, вух, дихальних органів новонародженого. У чоловіків вражає уретру, придатки яєчок та самі яєчка, пряму кишку.
Підступність хламідії в тому, що хвороба протікає безсимптомно і швидко переходить у хронічну форму.
Головна ідея хламідії – насильство. Злість на те, що доводиться миритися з насильством через безпорадність. А у Chlamidia pneumonia – бажання задовольняти насильство «хабаром», знаючи при цьому, що ґвалтівник «хабара» прийме, але зробить по-своєму.
Хламідіоз виникає після придушення імунної системи повторними курсами ентеральних антибіотиків. А різке зростання їхньої агресивності викликане наявністю страху насильства. Це можливо реальне згвалтування в анамнезі, про який людина «забула» тобто. придушив спогад. Це може бути страх зґвалтування, як результат постійного залякування у дитинстві та жорстокого поводження в сім’ї. Або надмірно суворе, жорстке виховання, зокрема. та релігійне.
Неприйняття придушення пов’язане з насильством десь у минулому, але звідки він виникає? Він теж початковий — як би від праотців, і пов’язаний із вигнанням із РАЯ? Коли Адама та Єву видворили і пригрозили, що тепер вони житимуть у гріху та народжуватимуть у муках! – Так, все починається з нашого мислення. У тварин такої проблеми немає. Для них хламідії – це звичайна бактерія, вона не викликає захворювань. Вони з хламідія живуть «дружно», це природне, природне співіснування. Для них вона звичайний сапрофіт.
GARDNERELLA VAGINALIS – ГарДнерелла вагінальна – збудник вагінозу, анаеробна інфекція
Збудником Гарднереллеза є мікроорганізм, що зветься Gardnerella vaginalis, його особливість у цьому, що не може вважатися патогенним т.к. присутній у нормальній мікрофлорі піхви. Однак факт, що збудник часто виявляється в обох статевих партнерів одночасно, говорить про те, що хворобу можна віднести до захворювань із статевим механізмом передачі. Гарднерелла виявляється у статевих шляхах чоловіків і водночас викликаючи вагінальний дисбактеріоз, викликаний застосуванням антибіотиків широкого спектра дії.
Нормальна мікрофлора піхви пригнічується, а отже, зростає частка Гарднерелла, Мікоплазма та анаеробних бактерій, що призводить до ГАРДНЕРЕЛЕЗУ.
Гарднерелла бере опосередковану участь у розвитку інфекційних захворювань, т.к. створює сприятливі умови життєдіяльності інших мікроорганізмів. Її продукти життєдіяльності досить швидко руйнують нормальну мікрофлору сечостатевого тракту та сприяють розвитку запальних процесів.
Головна ідея препарату – нереалізованість, комплекс неповноцінності, комплекс провини. Не вміє сказати «ні, змушений виправдовуватись, звідси сором, що не зміг усім допомогти. При цьому свої проблеми не показує та тримає все всередині.
LAMBLIA INTESTINALIS – Лямблія інтестіналіс – клас джгутикових паразитів
Лямбліоз – захворювання, викликане найпростішими, що мешкають у тонкому кишківнику людини. Лямблії люблять селитися на слизовій оболонці кишківника у любителів споживання продуктів, що містять консерванти, харчові барвники, смакові добавки. При захопленні безбілковою дієтою слід пам’ятати, що багата на вуглеводи дієта сприяє різкому збільшенню кількості лямблій, а білкова дієта – пригнічує паразита.
Тривале паразитування лямблій в організмі призводить до порушення функцій печінки та кишківника, переважно з проявом діареї.
Лямбліоз може бути причиною хронічної кропив’янки, бронхіальної астми та астматичного бронхіту, неприборканої свербежу; йому часто сприяє дисбактеріоз кишківника. Алергічні прояви, імунодефіцитний стан, стійке підвищення еозинофілів у крові, дискінезія, знижена кислотність шлункового соку, діарея мандрівників.
Діти хворіють частіше за дорослих, особливо до 9-ти років, у них відсутній апетит, болі в животі в області пупка, стомлюваність, погано набирають вагу.
Ідея нозоду Lamblia — образ важкої проблеми, яка стала на життєвому шляху до величезних розмірів це непереборна стіна, про яку людина б’ється головою замість того, щоб відшукати компроміс.
TRICHOMONAS – VAGINALIS – Піхвова трихомонаДа (паразитичне найпростіше).
Трихомонада – один із найдавніших мікроорганізмів на нашій планеті і налічується їх понад 100 видів.
У людині мешкає 3 основних види:
- Ротова (карієс, пародонтоз)
- Кишкова (тромбоутворення, каміння в нирках або жовчному міхурі)
- Вагінальна (простатити, міома)
Вони створюють свої колонії на стінках судин чи органах. Сибірський вчений – хімік Т.Я. Свищева довела, що всі суглобові захворювання, склероз, каміння нирок та жовчного міхура, інфаркт, інсульт, онкологічні, гінекологічні та майже всі хронічні хвороби спричинені трихомонадою. Крім того, доведено, що будь-який вірус (герпесу, грипу або СНІДу) може потрапити в організм людини, тільки впровадившись у трихомонаду і використовуючи її як живильне середовище для росту та розмноження.
Проведено сотні досліджень крові та найважливіших органів: серця, печінки, легень, нирок, селезінки та кишківника. Виявилось, що всі ми без винятку є трихомонолоносіями. Всім відомо, що перлини ростуть у морських або річкових раковинах піщинки, що потрапила всередину. У людському організмі саме колонія трихомонад і є такою «пісчинкою», яка стає ядром, центром утворення каміння, і міом, і пухлин, і тромбів тощо. І тільки від стану нашої захисної імунної системи залежить, чим і як ми хворітимемо. А від нас самих залежатиме, чим і як ми лікуватимемося.
Чим активніше намагаються медикаментами придушити зростання трихомонадної колонії, тим агресивнішою вона стає. Правильна діагностика утруднена у зв’язку з тим, що трихомонади існують у 3х формах:
- Жгутикової
- Амебоподібний
- Цистний
Причому 2 останні форми нині мало діагностуються.
Найбільш агресивні – амебоподібні, які виділяють багато токсичних речовин, що руйнують тканини організму. А при появі смертельної загрози їх життєдіяльності вони вміють мімікрірувати, і переходити в важко впізнавану форму – зменшуються розміри паразита, припиняється амебоподібний рух – клітина набуває форми округлу і стає нерухомою. Такі цистоїдні, капсульовані форми взагалі не піддаються лікуванню і можуть зберігатися в тканинах до 10 років і більше.
Трихомонада в процесі еволюції пристосувалася до існування в людському організмі з потужною імунною системою і вміє «не привертати до себе уваги».
Ці найпростіші поєднуються в колонії, які мають «колективний розум» і як єдиний тваринний організм відрізняється від бактерій і вірусів високою організацією, складністю та різноманіттям взаємин з організмом господаря.
Трихомонада настільки пристосовується до зовнішніх умов, що може витримувати широкий діапазон температур (низькі та високі), радіацію, хімічні дії. Вона не тільки харчується слабкими хворими клітинами органів людини, а й хламідіями, стрепто- та стафілококами. Вона запускає хламідії в себе, даючи їм можливість розмножуватися в собі, а потім кровоносним руслом розносить їх в органи, суглоби і разом з ними руйнує клітини людини.
У процесі життя трихомонади виділяють токсини, заковтують еритроцити, послаблюють імунну систему. Вони ростуть і розмножуються в анаеробних умовах (без кисню). За рахунок руйнування клітин органів трихомонаду готує «ґрунт» щільних тканин, «розпушує» їх з виділенням кисню. Ослаблені клітини стають здобиччю мікроорганізмів і вірусів, у своїй вивільняється місце у розвиток і зростання грибів, які заповнюють всі вади і порожнечі, тобто. гриби приходять на підготовлений, забезпечений киснем, «зораний ґрунт» (гриби: Кандіди, Мукозис і т.д.).
Трихомоноз – це почуття провини тварини, а Хламідіоз – це почуття провини людини.