Переробка сайту ініційована Г. Мамченко та Л. Зінченко у зв’язку з рішенням включення до реєстру ВООЗ (за участю 88 країн світу) від 18.09.2023 р. до складу академічної медицини гомеопатії, фіто-, голко-, рефлексо-, мануальної терапії.

Передмова

Лікування як синергічна система знань з давніх-давен розвивалося в аналізі тісного взаємозв’язку людини з природою.

Стародавній світ із часів Трисмегіста залишив нам на вивчення езотеричну спадщину цього взаємозв’язку.

Це дозволило З. Ганеману реалізувати практично можливості діагностики та лікування людини на природою зумовлених закономірностях, названої Ганеманом законом подоби (ЗП).

Витримавши випробування часом понад 200 років, цей закон зайняв домінуючу роль у руслі нетрадиційної медицини.

З ХІХ століття у структурно-морфологічній деталізації на нозологічній основі формувалася академічна медицина (АМ).

З поділом духу, душі та тіла (езотерично названими життєвою силою) було прокладено шлях до хвороб цивілізації (БЦ).

На сьогодні академічна медицина з її численними професіями в оцінці здоров’я-хвороб не охоплює їх цілісності феменологічної унікальності людської особистості в особливостях формування різноспрямованої патології людини.

Різночитання Ганемановського вчення з відсутністю академічного обгрунтування ЗП породжує численний антагонізм у медицині.

З позиції біоенергетичного підходу, що формується, класична гомеопатія спирається на усвідомлення людини, як частини природи з її законами.

Вони homo sapiens відведена певна місія як біологічної, а й соціальної самореалізації.

Відтворення біосоціальної моделі здоров’я-хвороб вимагає іншого суто феменологічного конституційно-орієнтованого виміру.

Без його обліку академічна медицина мало ефективна, а гомеопатична, практично реалізована, поза академічним аналізом патології людини – не легетивна.

Розроблена автором на клінічних базах ЗМЗ методологія феменологічного аналізу особистості (ФАЛ) та її хвороб дозволяє розглядати природу людини не тільки на академічно вивченому структурно-морфологічному рівні, а й на біоенергетичному.

Він визначається конституційними особливостями адаптаційного потенціалу людини (АПЛ), що перебудовує організм у дотику з наростаючими у своїй різноманітності факторами ризику (ФР).

Авторська методологія діагностичного підходу ґрунтується на:

– розкриття феномена людської особистості (його природної конституції, варіантів її обтяженості);

– хвороб, як у класичній інтерпретації, так і в їх причинно-наслідковій конституційному виявленні обумовленості.

Методологія лікування орієнтована на реабілітацію обтяженою хворобою конституції людини за природою, визначеною ЗП.

Практична реалізація цього напрямку у співдружності із завідувачкою гомеопатичної аптеки VITA Зінченко Л.М., дозволила створювати різні лікарські форми:

– як на конституційній феменологічно орієнтованій (в авторській розробці) основі;

– так і стереотипною синдромокомплексною, включаючи методологічні розробки Л. Зінченко щодо органо-, назодо-терапії, в асортименті яких вона є провідним фахівцем в Україні.

У всіх природних засобах з (рослин, кислот, мінералів, продуктів тваринного зокрема і нозодів-, органо- препаратів) міститься голограмний принцип – у частині ціле.

Цей об’єднує людину з природою принцип подоби ми вивчаємо та впроваджуємо.

У ньому закладено унікальну інформацію як діагностичного, а й лікувального потенціалу, опосередкованого адаптаційним потенціалом людини, реабилитирующего організм загалом. Ця специфічна фармація, що динамізується (трансформації сировини з матеріальних структур у біоенергетичні ліки) забезпечує якісно унікальний лікувальний ефект semilia semilium, що перебудовує як біоенергетичні адаптаційні ресурси людини, так і структурно морфологічні (залежно від характеру патології).

Спільні клініко-фармацевтичні біоенергетичні дослідження хвороби-хворого дозволили виявити (в узагальнено представленому) вигляді:

– домінуючий імунно-модулюючий ефект у нозодів з наступною ремісією навіть у найбільш тяжких хворих з аутоімунними пухлинними, деструктивними захворюваннями;

– у препаратів мінерального «царства», кислот – з домінуючим метаболічним ефектом у переважного контингенту хворих на атеросклероз, гіпертонію, ревмопадогричні захворювання;

– у рослинних препаратів – виявлено максимальний вплив на психоемоційні, поведінкові усвідомлено неусвідомлювані аспекти особистості, що виявляються у різних співвідношеннях практично в більшості хворих.

Чим точніше і вірогідніше проводиться діагностика до і після лікування, тим ймовірніше подальше використання та розвиток гомеопатичної медицини.

Нинішня програма ВООЗ із законодавчим запровадженням різноспрямованих напрямів біоенергетичної та гомеопатичної медицини у практику дозволяє трансформувати її розвиток на черговий виток спіралі суспільства, що змінюється людиною.

Довічна незавершеність знань про здоров’я – хвороби людини у можливостях їх діагностики, лікування та реабілітації породжують різноманітний антагонізм та конфлікти у різних сферах медичної діяльності.

Як академічна медицина (поза біоенергетичним конституційним аналізом людини та її хвороб), так і гомеопатія (поза академічним аналізом патології) не можуть вийти зі сформованих стандартів.

Вивірені академічною медициною безцінні пізнання організму людини на матеріальному рівні, що заповнюються авторським феменологічним холістичним конституційно-орієнтованим підходом, дають реальну основу не тільки лікування людини, реабілітації людини, а й євгенічного лікування, що виправляє і запобігає людському руйнуванню.

Нинішня дійсність із наростаючою глобалізацією некерованих епідемічних захворювань, соціальних конфліктів зобов’язує до перегляду загальноприйнятих стандартів як в оцінці здоров’я-хвороб, так і в можливостях їх лікування, реабілітації та впровадження.

Десятиліттями формовані Г. Мамченко клініко-фармацевтичні дослідження діагностики-лікування по ЗП на клінічних базах ЗМЗ та аптеки VITA дозволяють проводити (як ургентне, так і реабілітаційно-відновне) лікування на природній основі.

Авторські, нижче перелічені монографії, методологічні розробки є «своєрідним мостом», що з’єднує теоретичні концепції гомеопатичної медицини з їх практичною реалізацією.

На прохання колишніх субординаторів, лікарів та пацієнтів підготовлені до перевидання (нижче перераховані на індивідуальній сторінці) монографії та авторські методологічні розробки Г. Мамченко, а також синдромокомплексні методології Л. Зінченко.

До весняно-літнього сезону підготовлено програми навчання для лікарів різного профілю, включаючи сімейну медицину.

Для реалізації нашої різноспрямованої діяльності ми потребуємо спонсорської участі. З надією на увагу, розуміння та партнерство.